Про журнал

Галузь та проблематика

В публікаціях журналу розглядаються фундаментальні і прикладні проблеми сучасного двигунобудування, наводяться результати наукових досліджень, які виконані викладачами і науковцями вищої школи та НАНУ, аспірантами,  докторантами, фахівцями галузевих установ, виробничих підприємств України та зарубіжжя, аналізуються проблеми, які пов'язані з удосконаленням конструкцій, експлуатацією, технологією виробництва двигунів внутрішнього згоряння.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Історія журналу

Науково-технічний журнал «Двигуни внутрішнього згоряння» заснований Національним технічним університетом “Харківський політехнічний інститут” у 2002 році (Ідентифікатор медіа R30-03440, згідно з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.04.2024 № 1174) і внесений до Переліку наукових фахових видань України.  Журнал пройшов планову переатестацію та згідно з наказом МОН України № 409  від 17.03.2020 включений до списку друкованих періодичних видань, які входять до Переліку наукових фахових видань України та присвоєна категорія «Б».

Видається  журнал двічі на рік, в якому статті друкуються російською, українською, англійською або німецькою мовами. Він є правонаступником науково-технічного збірника «Двигуни внутрішнього згоряння» Харківського політехнічного інституту, видання якого почалося з 1965 року.

Головний редактор  журналу – Марченко Андрій Петрович, Заслужений діяч науки і техніки України, Академік Академії Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки, професор, доктор технічних наук.

Журнал активно співпрацює з відомими науковими школами, що діють в НТУ «ХПІ» та інших вищих навчальних закладах України  і інших країн, зокрема, в Національному транспортному університеті, Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, Українській державній академії залізничного транспорту

Журнал зареєстровано в Міжнародній системі реєстрації серійних (періодичних) видань під стандартизованим кодом ISSN 0419-8719. Електронна копія журналу розміщується на сайті НТУ “ХПІ”, а також надсилається до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Етика публікацій

У рамках редакційної політики науково-технічний журнал "Двигуни внутрішнього згоряння" послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP (Committee on Publication Ethics).

1. Вступ

1.1. Надійність науки є одним із якісних її основ. Читачі повинні мати гарантію, що автори публікацій представляють результати своєї роботи у чіткій, надійній та чесній манері незалежно від того, чи є вони прямими авторами публікації, чи мали переважну спеціалізовану допомогу (фізичних чи юридичних осіб). Відкритість інформації про будь-яку із сторін, що сприяють підготовці публікації (зміст, пов'язаний з матеріальною, фінансовою тощо) є доказом етичного відношення наукового працівника та високих редакційних стандартів і є показником належної практики та соціальної відповідальності. Публікація матеріалів у журналах, що рецензуються, не тільки є простим способом наукових комунікацій, а й робить значний внесок у розвиток відповідної галузі наукового знання. Таким чином, важливо встановити стандарти майбутньої етичної поведінки всіх залучених до публікації сторін, а саме: Авторів, Редакторів журналу, Рецензентів, Видавництва та Наукового товариства для журналу.

1.2. Видавець не тільки підтримує наукові комунікації та інвестує в цей процес, але також несе відповідальність за дотримання всіх сучасних рекомендацій у роботі, що публікується.

1.3. Видавець бере на себе зобов'язання щодо суворого нагляду за науковими матеріалами. Наші журнальні програми представляють неупереджений «звіт» розвитку наукової думки та досліджень, тому ми також усвідомлюємо відповідальність за належне подання цих «звітів», особливо з погляду етичних аспектів публікацій, викладених у цьому документі.

2. Обов'язки редакторів

2.1. Рішення про публікацію

Редактор наукового журналу особисто і незалежно відповідає за прийняття рішення про публікацію, часто у співпраці з відповідним Науковим товариством. Достовірність аналізованої роботи та її наукова значущість завжди повинні лежати в основі рішення про публікацію. Редактор може керуватися політикою Редакційної колегії журналу, будучи обмеженим актуальними юридичними вимогами щодо наклепу, авторського права, законності та плагіату.

Редактор може радитись з іншими Редакторами та Рецензентами (або посадовими особами Наукового товариства) під час ухвалення рішення про публікацію.

2.2. Порядність

Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства чи політичних уподобань Авторів.

2.3. Конфіденційність

Редактор та Редакційна колегія журналу зобов'язані без необхідності не розкривати інформацію про прийнятий рукопис всім особам, за винятком Авторів, Рецензентів, можливих Рецензентів, інших наукових консультантів та Видавця.

2.4. Політика розкриття та конфлікти інтересів

2.4.1 Неопубліковані дані, отримані з поданих до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди Автора. Інформація або ідеї, отримані під час рецензування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними та не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

2.4.2 Редактори повинні брати самовідведення від розгляду рукописів (а саме: запитувати співредактора, Помічника редактора або співпрацювати з іншими членами Редакційної колегії при розгляді роботи замість особистого рецензування та прийняття рішення) у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій та відносин з Авторами.

2.5. Нагляд за публікаціями

Редактор, який надав переконливі докази того, що твердження чи висновки, подані в публікації, є помилковими, повинен повідомити про це Видавця (і/або у відповідне Наукове товариство) з метою якнайшвидшого повідомлення про внесення змін, вилучення публікації, вираження стурбованості та інших відповідних.

2.6. Залучення та співробітництво в рамках досліджень

Редактор спільно з Видавцем (або Науковим товариством) вживають адекватних заходів у відповідь у разі етичних претензій, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. Подібні заходи загалом включають взаємодію з авторами рукопису та аргументацією відповідної скарги чи вимоги, але також можуть мати на увазі взаємодії з відповідними організаціями та дослідницькими центрами.

3. Обов'язки Рецензентів

3.1. Вплив на рішення редакційної колегії

Рецензування допомагає Редактору прийняти рішення про публікацію та за допомогою відповідної взаємодії з Авторами також може допомогти Автору підвищити якість роботи. Рецензування — це необхідна ланка у формальних наукових комунікаціях, яка перебуває у «серці» наукового підходу. Видавець поділяє думку про те, що всі вчені, які хочуть зробити внесок у публікацію, зобов'язані виконувати суттєву роботу з рецензування рукопису.

3.2. Виконавчість

Будь-який обраний Рецензент, який відчуває недостатньо кваліфікації для розгляду рукопису або не має достатньо часу для швидкого виконання роботи, повинен повідомити Редактора журналу та попросити виключити його з процесу рецензування відповідного рукопису.

3.3. Конфіденційність

Будь-який рукопис, отриманий для рецензування, має розглядатися як конфіденційний документ. Цю роботу не можна відкривати та обговорювати з будь-якими особами, які не мають на те повноважень від Редактора.

3.4. Вимоги до рукопису та об'єктивність

Рецензент повинен давати об'єктивну оцінку. Персональна критика Автора є неприйнятною. Рецензентам слід зрозуміло і аргументовано висловлювати свою думку.

3.5. Визнання першоджерел

Рецензентам слід виявляти значні опубліковані роботи, що відповідають темі та не включені до бібліографії до рукопису. На будь-яке твердження (спостереження, висновок чи аргумент), опубліковане раніше, у рукописі має бути відповідне бібліографічне посилання. Рецензент повинен також звертати увагу Редактора на виявлення суттєвої подібності або збігу між рукописом, що розглядається, та будь-якою іншою опублікованою роботою, що знаходиться у сфері наукової компетенції Рецензента.

3.6. Політика розкриття та конфлікти інтересів

3.6.1 Неопубліковані дані, отримані з поданих до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди Автора. Інформація або ідеї, отримані під час рецензування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними та не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

3.6.2. Рецензенти не повинні брати участь у розгляді рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій та відносин із будь-яким з Авторів, компаніями чи іншими організаціями, пов'язаними з представленою роботою.

4. Обов'язки Авторів

4.1. Вимоги до рукописів

4.1.1 Автори доповіді про оригінальне дослідження повинні надавати достовірні результати виконаної роботи так само, як і об'єктивне обговорення значущості дослідження. Дані, що лежать в основі роботи, мають бути подані безпомилково. Робота має містити достатньо деталей та бібліографічних посилань для можливого відтворення. Помилкові чи свідомо помилкові твердження сприймаються як неетична поведінка та неприйнятні.

4.1.2. Огляди та наукові статті також мають бути точними та об'єктивними, точка зору Редакції має бути чітко позначена.

4.2. Доступ до даних та їх зберігання

Автори можуть запросити необроблені дані, що стосуються рукопису, для рецензування Редакторами. Автори повинні бути готові надати відкритий доступ до такого роду інформації (згідно з ALPSP-STM Statement on Data and Databases), якщо це можливо, і в будь-якому випадку бути готовими зберігати ці дані протягом адекватного періоду часу після публікації.

4.3. Оригінальність та плагіат

4.3.1 Автори повинні переконатися, що представлено повністю оригінальну роботу і у разі використання робіт або тверджень інших Авторів повинні надавати відповідні бібліографічні посилання або витримки.

4.3.2 Плагіат може існувати в багатьох формах, від подання чужої роботи як авторської до копіювання або перефразування істотних частин чужих робіт (без вказівки авторства) та до заяви власних прав на результати чужих досліджень. Плагіат у всіх формах являє собою неетичні дії та неприйнятний.

4.4. Множинність, надмірність та одночасність публікацій

4.4.1 У загальному випадку Автор не повинен публікувати рукопис, здебільшого присвячений тому самому дослідженню, більш ніж в одному журналі як оригінальну публікацію. Подання однієї й тієї ж рукописи одночасно більш ніж один журнал сприймається як неетичне поведінка і неприйнятно.

4.4.2. У загальному випадку Автор не повинен подавати на розгляд до іншого журналу раніше опубліковану статтю.

4.4.3. Публікація певного типу статей (наприклад, клінічних рекомендацій, перекладних статей) у більш ніж одному журналі є в деяких випадках етичною за дотримання певних умов. Автори та Редактори зацікавлених журналів повинні погодитися на вторинну публікацію, яка обов'язково представляє ті самі дані та інтерпретації, що й у первинно опублікованій роботі.

4.5. Визнання першоджерел

Необхідно завжди визнавати внесок інших. Автори повинні посилатися на публікації, які мають значення для виконання представленої роботи. Дані, отримані приватно, наприклад, під час бесіди, листування або в процесі обговорення з третіми сторонами, не повинні бути використані або подані без чіткого письмового дозволу першоджерела. Інформація, отримана з конфіденційних джерел, така як оцінювання рукописів або надання грантів, не повинна використовуватися без чіткого письмового дозволу Авторів роботи, що стосується конфіденційних джерел.

4.6. Авторство публікації

4.6.1 Авторами публікації можуть бути лише особи, які зробили значний внесок у формування задуму роботи, розробку, виконання або інтерпретацію представленого дослідження. Всі ті, хто зробив значний внесок, повинні бути позначені як співавтори. У тих випадках, коли учасники дослідження зробили суттєвий внесок за певним напрямом у дослідницькому проекті, вони мають бути вказані як особи, які зробили значний внесок у дане дослідження.

4.6.2. Автор повинен переконатися, що всі учасники, які зробили суттєвий внесок у дослідження, представлені як співавтори і не наведені як співавтори ті, хто не брав участь у дослідженні, що всі співавтори бачили та схвалили остаточну версію роботи та погодилися з поданням її до публікації.

4.7. Ризики, а також люди та тварини, які виступають об'єктами досліджень

4.7.1 Якщо робота передбачає використання хімічних продуктів, процедур або обладнання, при експлуатації яких можливий будь-який незвичайний ризик, то автор повинен чітко позначити це в рукописі.

4.7.2 Якщо у роботі передбачається участь тварин або людей як об'єктів дослідження, автори повинні переконатися, що в рукописі зазначено, що всі стадії дослідження відповідають законодавству та нормативним документам дослідницьких організацій, а також схвалені відповідними комітетами. У рукописі має бути чітко відображено, що від усіх людей, які стали об'єктами досліджень, отримано поінформовану згоду. Необхідно завжди стежити дотриманням прав на недоторканність приватного життя.

4.8. Політика розкриття та конфлікти інтересів

4.8.1 Усі Автори зобов'язані розкривати у своїх рукописах фінансові або інші існуючі конфлікти інтересів, які можуть бути сприйняті як вплив на результати або висновки, представлені в роботі.

4.8.2 Приклади потенційних конфліктів інтересів, які обов'язково підлягають розкриттю, включають роботу з найму, консультування, наявність акціонерної власності, отримання гонорарів, надання експертних висновків, патентну заявку або реєстрацію патенту, гранти та інше фінансове забезпечення. Потенційні конфлікти інтересів мають бути розкриті якомога раніше.

4.9. Істотні помилки у опублікованих роботах

У разі виявлення Автором суттєвих помилок або неточностей у публікації, Автор повинен повідомити про це Редактор журналу та взаємодіяти з Редактором з метою якнайшвидшого вилучення публікації або виправлення помилок. Якщо Редактор або Видавництво отримали відомості від третьої сторони про те, що публікація містить суттєві помилки, Автор зобов'язаний вилучити роботу або виправити помилки у максимально короткий термін.

5. Обов'язки Видавництва

5.1 Видавець повинен дотримуватися принципів та процедур, що сприяють виконанню етичних обов'язків Редакторами,

Рецензентами та Авторами журналу відповідно до цих вимог. Видавець має бути впевненим, що потенційний прибуток від розміщення реклами чи виробництва репринтів не вплинув на рішення редакторів.

5.2. Видавництво має надавати підтримку Редакторам журналу у розгляді претензій до етичних аспектів матеріалів, що публікуються, та допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або Видавництвами, якщо це сприяє виконанню обов'язків Редакторами.

5.3. Видавець повинен сприяти належній практиці проведення досліджень та впроваджувати галузеві стандарти з метою вдосконалення етичних рекомендацій, процедур вилучення та виправлення помилок.

5.4 Видавець повинен забезпечити відповідну спеціалізовану юридичну підтримку (укладання чи консультування) у разі потреби